Verse 1
Iз Полону, З-Пiд Iзмаї - Лу
Вели Козаченьки
В Яснi Зорi, На Вкраїну
Братцiв Дорогеньких.
Verse 2
Отаман Каже Жартома:
"Чом Не Раді Йти В Батьківщину?
Може, Далі Йти Сил Нема,
То Повертай До Ізмаїлу."
Interlude
Verse 3
А Сто Братців Засмія - Лись,
Інші Сто Сказали:
"Ми Жіночок-Татарочок
Й Діточок Лиша-Ли.
Verse 4
Одпустіть - Жалкувать Не Б-У-Дем -
За Дніпровськії Плавні.
Навіть Бачить Вже Забудем
Землі Православні."
Verse 5
В Отамана Очі - Хмари,
Крівцею Налиті:
"Ну Йдіть, Плодіть Яничарів,
Бісовії Ді-Ти!"
"Ну Йдіть, Плодіть Яничарів,
Бісовії Ді-Ти!"
Verse 6
І Коли Закурився Шлях,
Запорожці Коней Вертали.
Зі Сльозами На Очах
Козаки Своїх Руба-Ли.
Зі Сльозами На Очах
Козаки Своїх Руба-Ли.